Сергій Самойленко

Сергій практикує йогу з 2009 року, почав займатися самостійно, а потім вже вчився у Анатолія Зінченко, Олександра Коницького, Дмитра Гончаренко, Ани Акішиної. Закінчив Школу інструкторів хатха-йоги RamYoga студії.

Сергій про себе: «Якщо описати себе детальніше, то назвався би не лише йогом, а й художником-дизайнером, веганом, психологом-любителем, українським мандрівником. Загалом усі ці заняття поєднані з найпершим – йогою, завдання якого не лише вдосконалювати фізичне тіло, а й – зосереджуватися на собі та внутрішньому стані, любити й поважати інших, помічати красу навколо.

З 2015 року практикую медитацію, а 2016 року закінчив курси «Психологічна медицина: психосоматика та психофізична реабілітація», які проводились в Києво-Могилянській Академії. Вони допомогли краще зрозуміти глибини психіки та розуму, а також вплив виховання в дитинстві на доросле життя.

Моя практика викладання ґрунтується на використанні класичних вправ з ха-тха йоги. Вважаю, що нові можна й не вигадувати, адже старих є більш ніж достатньо, щоб забезпечити фізичне оздоровлення та заспокоєння розуму. Мабуть це тому, що від природи я – консерватор, люблю берегти традиції. Водночас я не сприймаю йогу як релігію, радше – як перевірену часом систему знань.

Спираючись на таких класиків йоги як Б.К.С. Айєнгар, я не схильний поєднувати звичні асани з пранаямою, оскільки вони по-різному впливають на людський організм. Пранаяму переважно проводжу вранці, разом з крія-йогою (масажем внутрішніх органів на основі дихальних вправ).

Проте я люблю поєднувати асани на силу, гнучкість і баланс упродовж одного заняття, аби задіяти все тіло наповну. Вибудовувати програму, націлену на навантаження якоїсь однієї частини тіла, – не моє.

Гармонія повинна бути не лише в підборі, а й при виконанні вправ. Адже ха-тха йога – це і є про гармонію: чоловічого і жіночого, напруження і розслаблення, сили і гнучкості. Тут важливо як не недотягнути, так і не перетягнути, як не недопрацювати, так і не перепрацювати.

Наголошуючи на тому, що золота середина у кожного своя, прагну навчити людей відчувати своє тіло та виконувати асани відносно себе. Тобто не підлаштовуватися під ха-тха йогу, а ха-тха йогу підлаштовувати під себе. А це є велика творчість, до якої запрошую долучитися на моїх заняттях.”